Досвід

	Досвід роботи вчителя української мови та літератури НВК № 139 Хобенко Ольги Василівни «Інтеграція інтерактивних технологій  на уроках української мови і літератури»        Дніпропетровськ       2015 рік

 «Інтеграція інтерактивних технологій  на уроках української мови і літератури»

Особистістю людина стає поступово, на її формування впливає багато чинників. Серед них провідне місце належить рідній мові. Саме вона найглибше пронизує свідомість і підсвідомість людини, доносить інформацію про навколишній світ. Саме через рідну мову дитина пізнає інші науки, утверджується, усвідомлюючи своє значення в суспільстві. Гармонійно розвинена людина не мислиться без глибоких знань мови, уміння грамотно, змістовно, точно, виразно, доречно висловлювати свої думки.

Формуванню мислення і мовної культури учнів підпорядкована навчальна і виховна робота школи. У цьому важлива роль належить урокам української мови і літератури.

Учитель мови і літератури покликаний виробляти в учнів навички сприймати явища і процеси, що відбуваються навколо, вміти їх описати, а для того необхідно на кожному уроці поновлювати відповідний запас лексики, розвивати логічне мислення учнів.

Ми живемо в такий час, коли без пошуку нестандартних рішень не обійтись,  не зробити навчання цікавим для учнів. То ж доречною буде активна модель навчання і її різновид – інтерактивне навчання, яке має свої закономірності та особливості.

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interact», де  «inter»-взаємний і «act»-діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має  конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання у тому,  що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими,  так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

На уроках української мови та літератури це здійснити можна різними шляхами: проводити уроки-дослідження, уроки-вистави,  уроки-консультації, уроки-диспути, уроки-конкурси, бінарні уроки і т. д. або використовувати сам матеріал у формі  гри. Адже, крім інформаційного і навчального компонентів, треба вносити в урок і розважальний, бо діти люблять гру, жарт.

Безперечно, використання гри на уроці сприяє розвитку кмітливості, винахідливості, швидкої орієнтації учнів, а найголовніше -  бажання знати правила теми, яка вивчається. Але гра, як і всякі методи і прийоми, може перетворитися на стереотип, здаватися нав’язаною вчителем. Тому форму гри теж треба змінювати. Інакше кажучи, необхідно час від часу «переносити» клас у різні ситуації спілкування, в незвичні умови, обставини.

Наприклад, у формі гри був проведений урок у 5 класі на тему: «Запозичені слова». Учням треба було уявити себе то «гідами» для туристичних груп, то «з’їздити» за кордон, то «зустріти» іноземців. Це був урок формування умінь і навичок правильного вживання в мовленні запозичених слів.

Поглиблення і засвоєння теми «Відмінки іменників.  Кличний відмінок в українській мові» у 6 класі проводилось у формі гри-конкуренції. Учні на цілий урок «переносилися» в ділову сферу. Набуті в попередніх класах знання про відмінки іменників вони вкладали в «Український національний банк знань» і отримували дивіденди від 1 бала до 30.

Для засвоєння теми про кличний відмінок «банк» надавав кредит (тобто відомості про кличний відмінок, його синтаксичну та семантичну роль). «Конкуруючи» між собою, учні виконували ряд завдань, вправ для поглибленого вивчення теми, уявляючи себе представниками конкуруючих фірм.

У кінці уроку підводили підсумки бухгалтери ( в одному уроці поєднано елементи мови і математики), вказували кількість балів, що отримали представники «фірм», а оформлювачі (поєднання елементів мови і образотворчого мистецтва) приготували реклами, у яких пропонували свої послуги, як швидше засвоїти тему.

Практикуючи нетрадиційне навчання, дуже важливо ставити школярів у ситуацію проблемного здобування знань. Наводжу приклади прийомів активізації пізнавальної здатності учнів.

Особисті асоціації

Завдання асоціативного характеру допомагають розвинути творчі здібності, інтелект, нестандартність мислення, уяву, фантазію, орієнтують на пошук нових ідей, фактів, образів тощо.

Повторюючи тему «Частини мови» у 5-му класі або вивчаючи її у 6-му, пропоную учням здійснити цікаву подорож до казкової країни, в якій проживають веселі чоловічки – частини мови.

- Хто ж вони – ці чоловічки? Чим займаються? – так починаю бесіду з дітьми.

Учні поділені на групи, кожна з яких має своє завдання.

Така групова навчальна діяльність сприяє формуванню у школярів позитивного ставлення до навчання, розвиває вміння пристосовуватись до умов роботи в групі і забезпечує високу загальну активність учнівського колективу. Крім того, саме групові форми організації навчальної діяльності є надзвичайно важливими для широкого та ефективного  використання інтерактивних технологій. Кооперативне навчання дає можливість всім учням активно працювати на уроці, застосовувати на практиці уміння активного слухання, сприяє виробленню спільної думки в ситуації, менш напруженій, ніж робота у великій групі. Невимушена обстановка в малій групі сприяє розвиткові у сором’язливих учнів навичок міжособистісного спілкування. Крім того, технології кооперативного навчання вчать учнів уникати конфліктних ситуацій при вирішенні  спірних питань.

Здебільшого, учні уявляють Іменник в образі козака-характерника, що вміє перевтілюватися в різні предмети. Прикметник-художник, який увесь час щось малює, розфарбовує. Числівник-математик, учений, який любить усе підраховувати. Займенник – таємний агент, який ходить у темних окулярах, знає все про всіх, але не вважає за потрібне щось пояснювати.

Дієслово-спортсмен або фокусник, який уміє одночасно виконувати безліч дій. Прислівник-міліціонер, який навсібіч так і сипле питаннями: Як? Де? Коли? Звідки? Чому? тощо.

Групи описують основні ознаки частин мови, питання, на які вони відповідають, функції, що виконують частини мови у реченнях. Веселих чоловічків малюємо на дошці або аркушах паперу.

Технологію кооперативного групового навчання я використала на уроці мови у 6-му класі під час вивчення теми «Відмінки іменників. Поділ іменників на групи». Кожна група учнів внаслідок технології «ажурна пилка» отримала завдання, яке треба було дослідити. Кількість груп співпадало з кількістю відмін іменників, які були предметом дослідження учнів, п’ятою була група експертів. Її завданням була обробка (аналіз, опрацювання) даних про роботу груп.

Прийом «особисті асоціації» застосовую також під час виконання робіт творчого характеру та на уроках літератури.

У 6-му класі учні пишуть твір-опис природи за власним спостереженням. На уроці підготовки до твору використовуємо ілюстрації із зображенням осені, що допомагає поновити в пам’яті картини осінньої природи. Учні, які отримали випереджувальне завдання, читають вірші та уривки з прозових текстів (Т. Шевченко  «Ой діброво - темний гаю», В. Сосюра «Осінь», В. Гей «Передзим’я», І. Цюпа «Осінь» та ін.), діляться особистими враженнями від прочитаного. Після цього читаємо й розкриваємо зміст прислів’їв та приказок про осінь: Не чекай од осені сонця; В листопаді голо в саді; Листопад – ворота зими; Осінь сумна, а весело жити.

Учитель радить використати у творі прислів’я, приказки, цитати з художніх творів.

Така робота допомагає систематизувати матеріал, зібраний для твору, викликає певні асоціації-образи, спонукає до творчості.

Інноваційним прийомом активізації пізнавальної діяльності учнів є блок-опора, де чітко структурується матеріал. Застосовую опорні схеми при подачі нового матеріалу або узагальненні вивченого на уроках мови, на уроках літератури активно використовую складання асоціативного грона. Зокрема, у 5-му класі на уроці літератури Т. Шевченко. «Садок  вишневий коло хати…» пропоную учням озвучити асоціації, пов’язані зі словом «сім’я», «родина».

Прийом «Лови помилку (Знайди помилку)» активно використовується мною у молодшій ланці школярів 5, 6 класів переважно на уроках мови та для підсилення уважності роботи з текстом на уроках літератури.

Учитель свідомо допускає в прочитаному або написаному заздалегідь тексті чи реченні помилку, яку потрібно помітити.

Наприклад, у 5-му класі під час вивчення теми «Наголос» учитель пропонує прослухати складене учнем оповідання, неправильно наголошуючи деякі слова. Учні мають виписати слова, прочитані з неправильним наголосом, зробити висновки про роль наголосу, прочитати, як  їх слід наголошувати.

«Словограй»

Кожній команді пропоную кілька карток з написаними словами.

Завдання: першій команді з-поміж карток вибрати ті, на яких слова написані правильно, другій команді-ті, на яких слова написані неправильно.

Слова для карток(2-ї команди): проїзний, їжжу, сузір’я Велика Ведмедиця, будь коли… тощо.

Гра «Загадкова торбинка» сприяє активізації та розвиткові розумових і мовленнєвих здібностей учнів, мислення, пам’яті, виробленню уваги, спостережливості. Використовую цей прийом фрагментарно, переважно на уроках української літератури для пожвавлення  навчального процесу.

Учасники команд по черзі витягають з «торбинки», «акваріума» номерки запитань або запитання, на які мають дати відповідь. Якщо команда не знає відповіді, на допомогу  приходять суперники і заробляють додатковий бал.

Наприклад:

1)    Що слугує аеродромом для хрущів?

2)    Який дует спостерігаємо у поезії «Садок вишневий коло хати…»?

3)    Хто і після важкого робочого дня не розлучається зі своїми друзями?

4)    Про який ліхтар іде мова у вірші?

Вправи на конструювання використовуються для побудови словосполучень, речень, текстів, написання стилістичних творів-мініатюр, переказів тощо. Здебільшого цей прийом використовую у старших класах, але починаю цю роботу вже у 5-му класі. Адже це розвиває мовлення школярів, активізує пізнавальну й творчу діяльність, готує п’ятикласників до сприйняття складніших тем.

Наприклад:

1.     За поданим початком скласти речення (моделювання)

            Учні переглянулись….

2.     Переробіть речення так, щоб у них були узагальнювальні слова. (Реконструювання)

У нашому лісі ростуть і берези, і дуби, і вільхи, і клени, і сосни.

3.     Доповніть речення, утворюючи складні. (Творче конструювання)

Земля розцвіла…

В основі прийому «Я так думаю» лежить інтерактивна технологія навчання «Прес», яка використовується при обговоренні дискусійних питань на уроках української літератури та проведенні вправ, у яких потрібно  зайняти й чітко аргументувати   власну позицію. Я дуже активно її використовую на своїх уроках і з гордістю можу констатувати, що мої учні схему цього прийому засвоюють добре і використовують повсякчас, демонструючи повні, аргументовані відповіді, звісно при цьому розвивається логічне мислення.

Прийом «Я – тобі, ти – мені» використовується під час вивчення нового матеріалу або узагальнення та повторення вивченого. Він дає можливість кожному побути і в ролі вчителя, і  в ролі учня. Дидактичну гру (мовну, рольову, ситуативну гру, брейн-ринг)  можна використати на будь-якому етапі уроку.

Також на своїх уроках використовую вправи з «ключами», мовну гру «Коректор», «Третій зайвий», рольову гру «Ти-оратор», складання діалогів у парах, обігрування запропонованих життєвих ситуацій.

Використовуючи в процесі своєї практичної діяльності зазначені прийоми та методи, я дійшла висновку, що для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вивчити ,а не перетворити технології в безглузді «ігри заради самих ігор», педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:

·        дати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

·        відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми;

·        під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;

·        на одному уроці можна використовувати одну ( максимум-дві) інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп;

·        дуже важливим є проведення спокійного глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу і на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;

·        проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов’язані  з інтерактивними завданнями;

·        для зміцнення контролю за ходом процесу навчання за умови використання інтерактивної моделі навчання викладач також повинен попередньо добре підготуватися:

глибоко вивчити і продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

·        старанно спланувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії оцінювання

·        мотивувати необхідність вивчення даної теми учнями, добирати у вправах найцікавіші випадки для її засвоєння, зафіксовувати проблемні питання (на дошці, в зошитах); оголошувати очікувані результати (цілі) уроку і критерії оцінки роботи учнів;

·        передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштувати їх на роботу, підтримувати дисципліну, необхідну для нормальної роботи в класі; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи – розминка, письмовий розподіл ролей у групах.

Безумовно, не так легко опанувати технологіями інтерактивного навчання, і не всі викладачі «створені» для цього. Проте використання інтерактивних технологій, їх інтеграція у процесі навчання дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями, словом, відкривають нові горизонти для фахівця.