Урок української мови в 6-му класі

Тема. Поділ іменників на відміни й групи.

Мета: ознайомити учнів із поділом іменників на чотири відміни, поділом іменників Ⅰ та Ⅱ відмін на групи, навчати визначати належність іменників до певної відміни та групи, вирізняти іменники, що не належать до жодної з відмін; розвивати логічність, комунікативність, критичність, аналітичність мислення,зв'язне мовлення учнів, їх самостійність; виховувати любов та пошану до рідної мови.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, картки, плакати.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Настановчо-мотиваційний етап.

Учитель. Діти,сьогодні на наш урок завітали гості, сподіваюся що ми не осоромимося і покажемо "шматочок" нашої роботи, яку ми проводимо від девізом (учні разом): "Рідну мову знай, вивчай, на поталу не давай". Побажаймо один одному успіхів і всім нам. (Учні торкаються долонями сусіда по парті.)

III.Оголошення теми й мети уроку, мотивації.

Запис дати і теми уроку в зошити.

Мета:

· дослідити;

· з'ясувати;

· повторити;

· закріпити;

· розв'язати проблемні питання, записані на дошці.

Мотивація (загальна):

· бути грамотною людиною;

· досконало володіти рідною мовою;

(найближщий зв'язок):

· залежно від відміни і групи буде закінчення іменників в орудному, кличному відмінках тощо (грушею чи грушою, столяром чи столярем, Ігоря чи Ігора).

IV. Актуалізація опорних знань.

Робота в парах. Обговоріть із сусідом за партою такі запитання. (Запитання записані на дошці:

1) Що таке закінчення слова?

2) Як виділити основу слова?

3) Які приголосні звуки є шиплячими?

4) Які приголосні звуки є м'якими?

5) Що таке нульове закінчення? Чи є слова без закінчень? Чи це те ж саме?)

1) Значуща, змінна частина слова.

2) Щоб знайти основу й закінчення, зіставляємо різні форми того самого слова між собою. Незмінна частина слова буде основою, змінна - закінченням.

3) Шиплячі: ж,ч,ш,дж

4) М'які: [ д' ], [ т' ], [ з' ], [ с' ],[ дз' ],[ ц' ],[ л' ],[ н' ],[ р' ],[ й ].

5) Нульове закінчення - це форма слова, де воно відсутнє, визначити його можна змінивши форму слова. Незмінні слова не мають закінчень (таксі, мерсі, поні). Слова з нульовим закінченням і ті, що їх не мають, - це різні слова.

V. Вивчення нового матеріалу.

1) "Ажурна пилка". Робота з підручником. С.94 (5хв)

Виділяються 4 групи учнів, кожна з яких отримує картку із завданням, яке аналізуватиме 5 група(експертна), що відстежує інформацію, робить висновок з приводу роботи учнів кожної групи.

2) У цей час робота біля дошки. (Запис речення, його синтаксичний розбір).

Наллємо серце наше вщерть до краю рідного любов'ю.

Наллємо (що?) серце (чиє?) наше

(чим?) любов'ю (до чого?) до краю (якого?) рідного

(як?) вщерть

Назвемо іменники, рід, конкретні-абстрактні, число, істот-неістот, відмінок.

Словникова робота: вщерть - до країв;

зайда - чужоземець, загарбник;

полуда - те, що приховує, закриває що-небудь від очей.

3) Слухаємо повідомлення учнів, які працювали в групах та висновок експерта.

4) Проблемні питання.

· Іменники якого роду не були представлені жодною групою?

(Іменники спільного роду із закінченням -а, -я -до I відміни, -о -до II відміни.)

· Які іменики не належать до жодної з відмін?

(Незмінні іменники та ті, що мають форму множини.)

VI. Закріплення здобутих знань.

1) Розподільний диктант. Розподіліть іменники за відмінами.(На кожну парту - схема.)

Родич (II), родина (I), рід (II), рідня (I), рука (I), ручище (II), рученя (IV), полуда (I), провесінь (III), хлоп'я (IV), зайда (I).

2) Самостійна робота з підручником (письмово). Виконання вправи №236

Перевірка за допомогою ланцюжкової гри.

Станція (I) , листоноша (I), маестро , море (II), порося (IV), мати (III), тінь (III), ожина(I), щирість (III), каченя(IV), сайт (II), курча (IV).

3) Вибірковий диктант. Випишіть іменники, які не належать до жодної з відмін, поясніть свій вибір.

Головуюча, схід, сходи, насінина, вечір, вечорниці, лікар, ліки, хитрунка, хитрощі.

4) Пояснення вчителя про групи іменників I та II відмін.

До м'якої групи належать також іменники середнього роду на -е з основою на нешиплячий (поле, море).

Пояснення про іменники на -ар,-ир,-яр.

5) Виконання вправи з ключем С.95 Впр.239

Виписуємо спочатку іменники твердої групи, потім - м'якої.

Тверда: оздоба, виставка, смуток, Павло, асфальт, інститут, сітка, ожина, Антон, газета. (Зима сніжна -

М'яка: олія, пісня, столиця, носій, ідилія, доля, ущільнення, коваль, Світязь, келія.

літо дощове.)

6) Лінгвістичне спостереження. Які три іменники не треба виписувати? Чому?

Ноша, плече, товариш - відносяться до мішаної групи.

7) Творче завдання.

Піберіть іменники на тему, яку передають нам плакати, прикріплені на дошці, визначте відміну іменників. (Енергія, світло, енергозбереження, економія, вимикач, лампочка, порядок, заощадження, витрата, господарство, користувач, виробник.)

8) Резервне завдання. Підберіть антоніми, визначте групу.

Безлад - порядок

радість - сум

сила - слабкість

правда - брехня

9) Завдання "Синтез думок"(технологія кооперативного навчання). Підручник С.95-96

Перша група учнів називає групу іменників, друга обгрунтовує свій вибір.

Футляр, скляр, характер, бригадир, ковзаняр, перукар, пухир, столяр.

VII. Підбиття підсумків.

Рефлексія (за технологією колективно-групового навчання "Мікрофон")

· Чи вдалося нам досягти мети уроку?

· Що нового дізналися? Чого навчилися?

· Що викликало труднощі?

· Що було найцікавішим?

· Яким кольором можна відобразити ваш настрій?

Оцінювання учнів.

VIII. Домашнє завдання.§28Виконати вправу 240(письмово), вправу 237(усно).(Запис на дошці)

Урок української літератури в 5-г класі

Тема. Т.Шевченко «Садок вишневий коло хати…» - перлина української та світової ліричної поезії.

Мета:

· навчальна: продовжити роботу над творами Т.Шевченка, у яких майстер слова відтворює красу довколишнього світу, оспівує велич української природи, опрацювати ідейний зміст поезії «Садок вишневий коло хати…», пов`язуючи його з життєвою долею митця; визначити тематичну спрямованість твору, проаналізувати його художні засоби;

· розвивальна: розвивати вміння виразно читати поезії, знаходити в них засоби мовної виразності, описувати власні почуття, робити висновки, викликані художнім словом;

· виховна: виховувати почуття поваги до поетичної творчості Т.Шевченка, власної родини, рідного краю; виховувати почуття прекрасного; прищеплювати риси доброти, чуйності, лагідності, спонукати до оптимістичного життєствердного погляду на світ.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання:портрет Т. Шевченка, ілюстрації до його поезій, звукозапис Я. Степового «Садок вишневий коло хати…», картина Т. Шевченка «Селянська родина», запис пісні на сл. В. Крищенка «Родина», підручник, аудіозапис поезії «Садок вишневий коло хати…» у виконанні артисту театру, запис пісні солов’я , виставка творів Т.Шевченка у різних виданнях, рушники.

Випереджувальне завдання (індивідуальне): учень-літературознавець готує повідомлення про історію написання вірша «Садок вишневий коло хати…»
Епіграф до уроку:

                                Все відцвітає і жовкне, і гине,
                                Вітром розноситься, ніби сміття.
                                Тільки родина, як вічна зернина
                                на невмирущому полі життя.

В. Крищенко

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Інтерактивна вправа «Побажай мені успіху» - визначення емоційної готовності учнів до уроку.

III. Перевірка домашнього завдання.

1. Літературна вікторина «Найкращий знавець поезії Т.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе».

(Завдання: клас поділяється на 2 команди, кожній команді дається по 5-6 запитань)

Завдання 1 команди:

1) Що робить хмаронька? (пливе)

2) Хмара розстилає…? (поли)

3) Хмара покриває сонце , як…? (мати)

4) Туман … море і хмароньку …? (закриває)

5) Хмаронька покриває сонце рожевою …? (пеленою)

Завдання 2 команди:

1) Який образ твору наділений епітетом «сивий»? (туман)

2) Туман закриває море, як хто?(як мати)

3) Туман закриває море, неначе…? (ворог)

4) Жанр лірики? (пейзажна)

5) Чого жде ліричний герой, «мов матері діти»? (світу)

2. Підсумок вікторини, визначення переможців.

3. Установіть відповідність:

Дошка	Схід палає зорею	минає час
	На обличчя насунула хмара	на небі багато хмар
	Життя іде	починається ранок
	Небо цвіте хмарами	яскраво сяє, даруючи тепло
	Сонце посміхається	людина засмутилася

4. Виразне читання поезії «За сонцем хмаронька пливе…».

5. Індивідуальне завдання - читання напам`ять цієї поезії.

IV. Активізація опорних знань.

1. Експрес-опитування.

1) Які художні засоби ви знаєте?

2) Для чого митці слова їх застосовують, складаючи свої твори?

3) Яким новим для вас терміном називають засоби образної виразності? (тропи)

4) Що вам відомо про пейзаж? (показ природи)

5) З якою метою використовують його митці?

(Показати красу, привернути увагу, щоб любили, берегли, ми – частина природи, у природі все досконале, а в людині?)

6) Як ви ставитесь до своєї родини?

7) Чому ви, діти, у центрі власної родини?

(Діти продовжують своїх батьків, а значить свою сім`ю)

2. Запис дати.(Учитель. Давайте запишемо дату і складемо асоціативне гроно до слова сім`я)

3. Складання і запис асоціативного грона:

Підтримка

Щастя

Довіра

Сім`я Любов

Батьки,діти

Взаємоповага

Відповідальність

4. На дошці демонструється слайд: картина Т.Шевченка «Селянська родина»

5. Звучить пісня «Родина, родина» у виконанні Н.Яремчука.

6. Учитель. Ми неспроста заговорили про родину. Продовжуючи вивчати творчість кобзаря, знайомимось із перлиною його поетичного доробку – поезією «Садок вишневий коло хати…»

V. Вивчення нового матеріалу

1. Оголошення і запис теми уроку.

2. Повідомлення мети: визначити тематичну спрямованість, опрацювати ідейний зміст твору, простежити, як історія створення вірша пов`язана з долею поета, дослідити художні засоби.

3. Мотивація навчальної діяльності.(Чи стосуються підняті проблеми нас з вами? Чи актуальна поезія?)

4. Зачитати епіграф уроку.

VI. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Повідомлення учня про історію написання вірша.

2. Учитель. Що пережив, передумав поет у тій похмурій самотності, ми так ніколи і не довідалися б, якби не поезія.

Справжнім шедевром серед цих сумних поезій справедливо вважається вірш «Садок вишневий коло хати…», це 8-ий вірш з циклу «В казематі» - життєствердний, світлий, легкий, оптимістичний.

3. Аудіозапис поезії у виконанні артиста театру.

4. Демонстрація слайду «Садок вишневий коло хати…» із текстом поезії.

5. Словникова робота.

Хрущі – великі жуки.

Плугатарі – орачі, ті, що за плугом ідуть.

6. Демонстрація слайду із зображенням травневого хруща.

7. Демонстрація слайду із зображенням різновидів плуга.

8. Усне малювання.(Уявіть вишневий садок, залитий білим цвітом, приглушене гудіння хрущів, наповнене ароматом повітря, тьохкає соловейко).

9. Звучить тьохкання солов`я (запис).

10. Демонстрація слайду «Квітучі вишні».

11. Відкриваємо рубрику «Поміркуй. Обґрунтуй. Доведи»

· Яка пора і час року відображені у творі? Доведіть свою думку, спираючись на текст.

· Доведіть,що йдеться про вечір після тяжкого трудового дня.

· Чому селяни не квапляться відпочивати, а співають, слухають соловейка, милуються красою природи?

· Про які риси характеру свідчить таке світосприйняття? (Люди поетичні, добрі, лагідні, працьовиті, люблять свій край, воліють жити в мирі)

· Чому «поклала мати коло хати…»?

· Що можна «побачити» і «почути», слухаючи твір?

· Як називають такі образи? (Зорові, слухові, тактичні)

· Якою постала Україна у мріях поета?

· Чи такою вона була насправді?

12. Учень читає вірш.

13. Визначення теми, ідеї.

Тема: показ гармонії і краси української природи, щасливого родинного життя працьовитих селян.

Ідея: уславлення людської праці, чарівності природи рідного краю. Як добре, коли тебе ждуть, коли є родина.

14. Робота з підручником. С. 208 (10 пит.)

Вірш написаний у неволі, коли поет в холодній і сирій камері північного Петербурга очікував вирок. Що, на вашу думку, могло спонукати поета написати такий ніжний і світлий вірш? (Сум за рідним краєм і захоплення ним, мрія про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, а не гнобленням – це є основна думка поезії).

Жанр: пейзажна лірика.

Сюжет: опис мальовничої краси весняного надвечір`я на Україні, радість буття простої селянської родини, радість материнства в гармонії з природою.

15. Демонстрація слайду «Садок вишневий коло хати…»

16. Проблемно-пошукове завдання.
Гра «Хто швидше?»

Випишіть усі пестливі слова з поезії(Садок, зіронька, маленьких, діточок)

Для чого використав?

Епітети: вечірня, зіронька, маленьких, діточок, садок вишневий.

Повтори: дівчата, соловейко.

Знайдіть дієслова, порівняйте їхню кількість з іншими частинами мови.

Учитель . Дієслова складають своєрідний логічно-змістовий ланцюжок, саме вони сприяють рухові дії, роблять вірш динамічним.

А чи є у вірші елементи гумору?

«А мати хоче научати, так соловейко не дає»

(Тонка доброзичлива усмішка, коли мати, незважаючи на обов`язок свій і необхідність наставляти дітей, підкоряється всевладній красі солов`їного співу, тихого вечора; їй не хочеться суворими словами розвіяти чари ночі).

17. Висновок. Поет дуже економно використовує художні засоби, але разом з тим досягає виразності й краси за рахунок змісту, добору лексики.

VII. Закріплення знань, умінь і навичок.

1. Хто завжди чекає з нетерпінням? (матері)

2. Що слугує аеродромом для хрущів (вишні)

3. Кого втома не бере? (дівчат)

4. Хто сперечається з матір’ю, кого вона боїться? (соловейка)

5. Назвіть вечірній дует. (дівчата, солов’ї )

6. Назвіть вечірній ліхтар. (зіронька)

7. Хто й увечері не розлучається зі своїми помічниками? (плугатарі з плугами)

Учитель: кожен образ цього твору надзвичайно близький українцям: і вечірня пісня, і розквітлий вечірній садок, і травневі хрущі, й зорі на вечірньому небі, й нехитра селянська вечеря під хатою. Ця поезія - перлина української літератури. Її в нашому краї люблять усі. Думаю, що до їх числа долучитесь і ви, дорогі мої українці і україночки.