Мій любий 5 - Г

        Наше перше знайомство.

                                                                     Перший урок.
                                                  
                                                   Можна все на світі вибирати, сину,
                                                   Вибрати не можна тільки Батьківщину. 
                                                       
                                                      Будемо навчатись мови золотої...



Веселенький 5 -Г
З легким хвилюванням заходжу у свій клас. На мене дивляться 23 пари дитячих допитливих очей. Вони теж схвильовані. Це наша перша зустріч. Для них я нова вчителька і класний керівник. Все вперше… Вони щойно переступили поріг старшої школи.
Які вони, ці 5-класники? На кого можна покластись, що вже доручити, чому навчити? Такі всі різні, як метелики в лузі. Ось, здається, уловила те, що об’єднує ці різноманітні квіточки – ще не розтрачена дитинність. Полюбила всіх одразу.
А вересень за руку жовтня веде, за яким листопад поспішає…  І ось ми вже маємо учнівський орган самоуправління – актив класу, де старостою є Сірик Еліна – майже відмінниця і просто хороша дівчинка. Її поважають всі 13 моїх хлопчиків і десять дівчаток. Та щоб не образливо було першим, замісником старости є Кандиба Федір. Старанний учень, чемний і вихований, що серйозно займається бальними танцями і мріє про карєру танцюриста.
Доручення всі значимі, посади відповідальні. До класної редколегії входять декілька учнів, а ведуть першу скрипку Махіна Інна та Остерман Олександра, а ще залюбки малює й наша староста. Ці дівчатка мають неабиякі здібності в образотворчому мистецтві.  Інна – Владислава відвідує художню школу і навчається майже «на відмінно». Саша мріє стати відомим модельєром, хоча в навчанні слабенька.
Ткач Миколка слідкує за станом підручників, а Ліза Лисюн серйозно перевіряє ведення щоденників, допомагаючи класному керівникові, тобто мені. Іщенко Оля, Красильникова Орися та Різоль Соня слідкують за квітами та чергуванням у класі. Денис Нескоромний опікується станом стільців та парт. Володя Діденко та Іван Детюк добирають матеріали, допомагаючи нашій редколегії у випуску стіннівок.
Ось вже і звикли до кабінетної системи діти. Довелось попобігати… Були всякі конфузи: хтось заблукав, хтось щось переплутав…
Усі їдять смачнющі шкільні обіди. Гаряче харчування - запорука здоровя.
Мій 5-Г - активний учасник спортивних змагань з піонерболу серед хлопчиків «Веселі старти». І що з того, що зайняли ми третє місце в паралелі? Третє теж призове. А скільки приготувань, емоцій. Ми з дівчатками вболівали, напередодні змагань виготовили газету, плакати. До речі, деякі хлопчики відвідують спортивні секції. Це Саша Дереза та Сергій Гуцаленко  – майбутні футболісти. Володя Діденко ходить на секцію карате і на бальні танці. А ось Іван Детюк, переможець загальношкільного конкурсу читців, відвідує музичну школу, де вчиться вокалу. Еліна Сірик навчається в художній школі.
На перший погляд здається, що все у нас добре. Але за малою кількістю учнів заховано й багато проблем, бо всі мої найкращі діти – надзвичайні живчики. І найбільша проблема в класі – це проблема дисципліни. Говіркий Іван, у якого до всього, всіх і вся є нескінченний потік слів, який ніякою греблею неможливо зупинити, повний протиріч Сергій Гуцаленко, і так можна продовжувати цей перелік аж до передостаннього учня в класі. З тої причини – проблеми називають наш клас «веселеньким».
А так, в цілому, доброзичливі діти, працездатні, щирі й веселенькі. Словом, є над чим працювати.

Немає коментарів:

Дописати коментар